ІСТОРІЯ ШКОЛИ

Село Крилів, яке знаходиться на півдні Кореччини та Південному Сході Рівненської області, має давню історію. Перша згадка про нього датується 1568 роком в історичному документі „Грамоти великих князів Литовських з 1390 по 1569 рік", видані під редакцією Антоновича і Козловського в 1868 році в м. Києві. Багато подій з того часу по наш час відбувалося в соціально-економічному, полі­тичному і культурному житті крилівчан. Але я хочу розповісти про стан освіти в селі - як вона виникла; розвивалась і якою стала в наш час.

Згідно реформ адміністративно-політичного управління 60-70 рр. XIX ст. шкільна реформа 1864 року вводила єдину систему початкової освіти і давала можливість виникненню шкіл у сільській місцевості.

Восени 1885 р. в с. Крилів була відкрита двохкласна церковно-приходська школа. У праці Н.І.Теодоровича „Историко- статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии" згадується : «Церковно-приходская школа открыта в 1885 году в общественном доме с содержаниэм учителя 100 рублей в месяц».

Першим вчителем в селі був Дмитро Іванович Новоселицький. Навчання в школі велося російською мовою, так як наш край тоді входив до складу Російської Імперії. Школа була побудована в центрі села недалеко від церкви. Процес навчання тривав з 1 листопада до кінця травня. Навчалися тільки хлопчики, дівчаток не було. Вивчали в школі Закон Божий, вчилися читати, писати, рахувати. Після закінчення другого класу випускники здавали екзамени в селі Черниця. Після за­кінчення церковно-приходської школи випускники не мали змоги далі вчитись через дві причини: школа не давала достатньої підготовки для вступу до гімназії чи вузу. З іншої сторони соціально-економічне становище батьків вимагало допо­моги їм з боку дітей по домашньому господарству. Про перших випускників відо­мостей майже не збереглось. Колишній житель села Крилів Степанюк Максим Григорович 1896 року народження про навчання в школі згадував так : „Вчитись в школі було дуже важко. Воно відбувалось на заучуванні письма, математики, чи­тання та Закону Божого. Перед початком навчання всі учні молились молитву „Преблаж Господи". „Преблаж Господи. Пошли нам благодать твою, ласку духа твоего святаго. Щоб ми уважно переймаючи науку, виросли тобі Творцеві нашому, на славу Батьківщині нашій і для Творця твого. Амінь.

Шановними випускниками в селі були Крохмалюк Онисій, який пізніше працював в селі вчителем, виконував обов'язки сільського старости, був писарем, сільським бухгалтером. Односельчани тоді казали: „Найграмотнішим в селі був Онисько". Левко Рябого допомагав односельчанам писати листи, різні звернення, читав у церкві, вів церковний хор. Кравчук Прокіп (Прокопцьо) складав вірші, притчі, які нажаль, ніде не публікувались. Степанюк Панас Григорович дослужив­ся до Поручика в період Першої світової війни, був поранений і в госпіталі міста Київ помер.

Напередодні Першої світової війни у ЦПШ вчились дівчата. Так дочка Климука Феодосія Максимовича отримувала грошову державну допомогу за те, що її батько був ветераном Російсько-японської війни, а вона була ученицею ЩПШ. Про це згадувала найстаріша жителька с. Крилів Ничипорук Опанасія Миколаїв­на.

З 1914 по 1920 рр. школа працювала з перервами, так як це був період Першої світової та Громадянської воєн.

Згідно Ризького договору 1921 року с. Крилів було прикордонною зоною і входило до складу Польщі. На західній Україні поляки проводили свою політику з метою зміцнення Польської держави, яка будувалась на ополяченні українського населення в тому числі і крилівчан. Школу було перейменовано із церковно-приходської у початкову школу з 4-х річним навчанням. Навчання велось польською мовою, освіта була ідеологізована: потрібно було возвеличувати Польську держа­ву, її діячів, зокрема Ю. Пілсудського, І .Мостіцкого та інших.

За даними 1938 року в школі навчалось 42 учні. Місцевий священик Корчинський О.І. дістав дозвіл від Польського Сейму проводити уроки українською мо­вою. У нього була велика бібліотека, мав піаніно. Про нього в крилівчан склалась думка, що це була високоосвічена, розумна і ерудована людина.

Із вступом Радянської Армії у 1939 році розпочався процес радянізації у Захід­ній Україні та селі Крилів. Польська школа була перейменована у чотирикласну радянську школу. Із східної України були направлені в школу дві молоді вчительки для пропаганди Радянської влади. Це Галина Миколаївна (прізвище невідоме) та Ангело Марія Петрівна. Так освітою намагались охопити всю молодь, то приміщення школи не вистачало, тому уроки проводились у Лойчук Одарки та Голубишиної Наталки. Молоді вчительки крім навчання основ наук ввечері читали лекції про внутрішню і зовнішню політику СРСР, мудрого вождя "батька народів" Й.В.Сталіна. У 1940 році було вперше створено комсомольську організацію на чолі з секретарем Сидьом Іваном Митрофановичем. Першими ком­сомольцями в селі були Карлюк Омелько Маркович, Скиданюк Василь Петрович та інші. Під керівництвом регента Брюховецького діяла організація „Просвіта". У березні 1941 року органами НКВС було арештовано 15 чоловік-випускників попередніх років, звинувачених у націоналізмі, які так і не повернулись на рідну землю. Серед них були Горкун П.Ю., Климук A.C., Гринь М.П., Ярмолюк Д.Ф., Демчук Ю.Т., Захарчук С.І., Миськевич П.А., Ковальчук С.А., Ярмолюк Ф.А., Сабанюк О.П., Паламарчук П.А., Кравчук Г.Т., Музичук Г.М.

Випускниця минулих років Мороз Агафія була першим депутатом Народних зборів Західної України, загинула в роки Великої Вітчизняної війни.

Коли у 1941 році розпочалася Велика Вітчизняна війна, вчителі продовжували працювати, так як була страшна епідемія тифу. Коли в січні 1944 року розпоча­лось звільнення нашого району від німецько-фашистських загарбників, знову в нашому краї продовжувався процес радянізації. Так із Східної України були направлені вчителі Ярошинська М.П., Торкуль Г.Є., Хмельницької області села Головне працював вчителем Шелест Василь Петрович, який був великим прихильником ідеї світового комуністичного майбутнього. Загинув у1946 році. Працювати вчителем у цей період було дуже важко, так як до 1950 року це був період протистояння радянської і національної ідеології. Вчитель знаходився „між двох вогнів".

У 1946 році першою завідуючою Крилівської початкової школи стала Шеремет Ліда Данилівна. Про цей період вона згадувала: „Я старалась чесно працювати, і чесно навчати дітей, не вникала ні в яку політику. У цей період в школі була дуже велика плинність педагогічних кадрів. Були випадки, коли вчителі працювали по декілька місяців. Серед вчителів процвітали доноси у вищі інстанції. Але, не дивля­чись на ці недоліки Крилівська школа мала свої позитивні сторони. Так її випуск­ники стали відомими людьми. Ничипорук Федосій Прокопович працював дирек­тором деревообробного заводу м.Чебоксари, замміністра лісової промисловості РСФР. Сидь Яків працював директором Київського машинобудівного заводу, потім директором одного із заводів м. Бердянськ. Українець Василь Федорович пра­цював капітаном цивільного судна м. Владивосток. Слива Павло Микитович став ветлікарем, Гринь Павло інженером на одному із Московських заводів, Сабанюк Марія Степанівна працювала медпрацівником у селі Крилів.

У 1950 році школа почала прогресувати: із початкової стала п'ятикласна і шес­тикласна. У 1951 році школа стала семикласною, а у 1953 році був перший випус­кник восьмикласників. В цей період молодим вчителем працювали: Червук М.Є., Демедюк B.C., Демедюк Л.Сп., Мельник Г.Д., Камінсмька А.Д., Васильчишина Р.П., Директором школи у 1951 році була Перчук Ніна Іванівна. З 1951 по 1957 рік було п'ять директорів: Юрчук, Дипко Л.І., Карамзін, Санчило. У 1951 році було збудовано нову школу. Першими її вчителями була Грищук В.Г. Доханюк Г.Ф., Гончало М.П., Ковальчук B.C. В 1954 році в школі працювало 14 вчителів і було дев'ять класів. В 1955 році Крилівська школа випустила перших випускників десятих класів. Першим директором середньої школи був Юрчук І.К., класний керівник випускного класу була Орлова К.Ю. Із школи було випущено 30 випуск­ників, серед яких Сабанюк Д.С. (кінчив військову академію і став першим офіце­ром із села), Сидь Василь Митрофанович (викладач Львівського технікуму меха­нічної обробки деревини), Альбун Василь - льотчик, Жовнерук Степан Сергійо­вич (головний бухгалтер КСП с. Крилів)., Горкун Ніна Федорівна (бухгалтер сільської ради), Ничипорук Іван Прокопович (секретар сільської ради).

З 1955 року по 1957 рік не вистачало навчальних приміщень в школі, тому навчання велось у „клубі" у „червоному куточку", який був на тракторному стані.

У 1958 році у школі було добудоване нове приміщення. Школу було побудова­но літерою „Т". В цей період біля школи посаджено фруктовий сад.

У1957 році директором був призначений Санчило Владислав Львович. Це бу­ла особистість неординарна; він володів хорошими організаторськими здібностя­ми, був хороший оратор; вмілий вчитель; вмів добре тримати шкільний колектив. Вчителі про нього розповідали, що шкільної роботи він не любив. Йому подоба­лась робота в ДНД, мав тісні контакти з КДБ, міліцією, колгоспними керівниками. В школі працювало 30 вчителів. Вчитель був найбільшим активістом в селі: органі­затор, лектор, пропагандист, чергував на колгоспному полі, в селі, займався ху­дожньою самодіяльністю. В школі було відкрито бібліотеку, майстерню, спортзал, спортивний майданчик. У 1962 році Санчила було звільнено і призначено Мариняка Ярослава Федоровича. Він більше вникав в шкільні справи. Його не цікавило сільське та колгоспне життя. Він виконував, що йому вказували зверху, в школі було дуже багато другорічників. У 1962 році у школу було прид­бано машину ЗІС-5 і трактор „Універсал", де учні проходили виробниче навчання. В школі почали працювати такі молоді вчителі: Камінська Г.Д., Рибак Х.Г., Кор­нійчук І.П., Оверчук О.Л., та інші. Продовжувалась плинність кадрів.

3 1966 по 1968 рік директором школи працював Германюк Михайло Васильович. З розповіді вчителів, це була людина поважна, чесна, розумна, хороший вчитель географії. В школі створені кабінети географії, фізики . хімії. Діяв мішаний , а потім чоловічий хор, яким керував директор. Велику увагу він приділяв фізкуль­турі і спорту. В цей період починається пропаганда войовничого атеїзму, тому вчителям доводилось чергувати на Пасху і Різдво біля церкви. Учням забороняло­ся колядувати, щедрувати. Вчитель залишався пропагандистом, агітатором, лекто­ром серед населення села. Кращими випускниками цього періоду стали Рябчук Микола (журналіст), Кінзерська Олена (вчитель), Савчук Г.А. (вчитель), Саба­нюк М.І.(вчитель), Демедюк Н.Д. (вчитель), Федоришин А. Н. (офіцер).Інші ви­пускники стали хорошими працівниками колгоспу, району, області.

З 1968 по 1977 рік директором школи був Хмеляр Макар Степанович. При ньому було добудовано шкільну їдальню, майстерню, жилий будинок для вчителів. Нав­чання велося у дві зміни. Чисельність учнів досягала більше ніж 600 чоловік. В 1975 році в КСШ розпочала трудову діяльність заврайоно Дицяк Ніна Миколаївна

З 1969 по 1978 рік у школі працювала заслужений працівник освіти України - вчителька історії Литвишко Ольга Опанасівна. Вона була організатором позакласної роботи, парторгом школи. Проводила багато шкільних вечорів, вела велику пропагандистську роботу, повністю віддавалась школі.

У 1978 році першим медалістом став Горкун Василь Степанович (нині вчитель математики та інформатики Крилівської школи).

З кінця 1977 по 1978 рік обов'язки директора школи виконувала Українець Ганна Дем'янівна. Педколектив школи збагатився новими кадрами: Мамай О.І., Мамай З.І., Паламарчук П.М., Паламарчук Н.З.,Дмитрук Г,А., Кравчук М.А., Євтушок О.М., Євтушок Т., Ференчук В. та інші.

З 1978 по 1979 рік директором школи був Ференчук Володимир.

У1979 році було відкрито нове приміщення Крилівської середньої школи. Велику допомогу у будівництві нової школи надав голова колгоспу „Перше травня" Камінський Іван Михайлович.

З 1979 по 1993 рік директором школи був Паламарчук Петро Михайлович. У школі було обладнано багато навчальних кабінетів, велика увага приділялась, спортивно-масовій роботі та художній самодіяльності.

З 1980-1982 рік у школі почали працювати її випускники: Горкун М.С., Найко М.В., Чича В.В., Горкун B.C., Музичук В.О., Васильчишин І.Ю., Мамончук Л.І. в цей період педагогічний колектив був дуже молодим. В школі працювали такі молоді вчителі, як Дмитрук Д.П., Поляничко Н.Д., Ничипорук С.П., Марисюк Г.А.

Всередині 80-х років діяли такі виховні центри і підлітковий клуб, керувала Снопок О.С.(нині голова Крилівської сільської ради), створений на базі сільсько­го будинку культури.

В 1985 році був відкритий музей, діяла музична школа.

З 1993 по 1997 рік директором школи був Чича В.В.

З 1997 року по наш час директором школи працює Горкун М.С.

Кращими випускниками останніх десятиліть стали Чернега В.П (полковник Міліції м. Київ), Савчук М.Т.(полковник збройних сил України), ГнатюкІ.М. (працівник кабінету Міністрів України), Тимощук О.Ф. (кандидат біологічних наук, працівник Інституту екології міста Москви), Сорочук Л.В. (кандидат філоло­гічних наук), Камінський А.І.-голова Рівненської держадміністрації, депутат обл-Ради. З 1978 по 2003 рік Крилівську ЗОШІ-ІП ступенів із золотими та срібними Медалями 57 учнів.

Нині в школі працюють вчителі - її випускники: Ничипорук А.І., Українець Н.А, Супрунюк В.Ф., Кравчук Л.І., Федоришина Г.А., Якимчук В.І., Сегень А.М., Остапчук І.В., Демедюк В.І., Борей М.О.

В школі працюють вчителі, які мають звання та вищу категорію: Мамай З.І. - методист, вища категорія. Мамай О.І. - вища категорія, вчитель-методист. Хмеляр М.С. - вища категорія, старший вчитель. Хмеляр Р.П. - вища категорія старший вчитель. Горкун В.М. - вища категорія, вчитель-методист. Найко М.В. - вища категорія, старший вчитель. Горкун М.С - вища категорія, старший вчитель. Чича В.М.- вища категорія. Українець Г.Д. - вища категорія. Якимчук О.Л.- вища категорія. Савчук Г.А.- старший вчитель. Музичук В.О.- вища категорія.

Проходять дні, швидкоплинно ідуть роки. Я сподіваюсь, що через якийсь період ця розповідь буде продовжена і тому, я хочу закінчити її словами пісні: Нас вела до школи

Оця стежина одинадцять літ

І ось вона скінчилась

Настала випуску остання мить

Школо, школо, школо,

Тут пройшли найкращі роки

Для нас учителі в серцях залишаться назавжди.

ЛІТЕРАТУРА:

1 .Н.І. Теодорович „Историко-статистическое описание церквей и приходов

Волынской епархии». 2.Антонович і Козловський „ Грамоти Великих князів Литовських з 1390 по

1569 рік" 1868р.

3. Турченко Ф.Г. „Історія України"(кінець ХУШ початок XX ст.) Київ, 2001р.

4. „Корець і Кореччина: Історія".О.Панасенко, Л.Якубець. До 850-ліття м.Корця.

5. Тхор В.І., Сніцаревич В.М. „Історія нашого краю" Рівне ,2001р.

6. Розповіді та спогади односельчан.